Свердло — це не той інструмент, де можна економити і сподіватись, що “якось просвердлить”. Неправильно підібране свердло або зламається на другій дірці, або взагалі не візьме матеріал, скільки не тисни. Різниця між свердлом по дереву та по бетону — не косметична, це різна геометрія, різний метал, різна логіка різання. Розберемось, що і для чого підходить.
Свердла по бетону: побідит чи алмаз
Класичне свердло по бетону легко впізнати — на кінчику напаяна пластинка з твердосплаву, зазвичай побідиту (карбід вольфраму з кобальтом). Воно не ріже матеріал, а сколює його ударами, тому такі свердла призначені для роботи з ударним дрилем або перфоратором.
Тут важливо не плутати два типи хвостовиків:
- Циліндричний хвостовик — для звичайного ударного дриля, патрон затискає його як завгодно.
- SDS-plus або SDS-max — тільки для перфораторів, хвостовик з пазами, фіксується без затискання патроном, за рахунок цього перфоратор передає удар набагато ефективніше.
Якщо у вас перфоратор, а ви купили свердло з циліндричним хвостовиком — воно просто не влізе в патрон SDS. І навпаки, SDS-свердло в звичайну ударну дриль не зафіксувати нормально.
Для домашніх завдань — повісити полицю, закріпити кронштейн — достатньо побідитового свердла діаметром 6-8 мм. Для армованого бетону чи бетону з високою маркою міцності краще брати свердла з посиленою напайкою, іноді з подвійною заточкою пластини — вони довше тримають ріжучу кромку і менше “сідають” від удару об арматуру.
Алмазні коронки та свердла — окрема історія, вони не сколюють, а стирають матеріал абразивом. Використовуються переважно для великих отворів (під розетки, труби, вентиляцію) і працюють без удару, на високих обертах, часто з водяним охолодженням. Для звичайного свердління дірок під дюбелі це надлишкове рішення і дорожче в рази.
Свердла по металу: сталь швидкорізальна чи з покриттям
Тут все простіше з формою, але складніше з матеріалом виготовлення. Стандартне свердло по металу — спіральне, з кутом заточки 118° для звичайної сталі. Виготовляється з швидкорізальної сталі (маркування HSS).
Різниця між моделями — у покритті:
- HSS без покриття — базовий варіант, підходить для м’якої сталі, кольорових металів, разового використання вдома.
- HSS-Co (з кобальтом) — краще тримає температуру, не “горить” при нагріванні, підходить для нержавіючої сталі та легованих сталей.
- HSS з титановим покриттям (TiN) — покриття жовтуватого кольору, зменшує тертя, продовжує ресурс свердла в 2-3 рази порівняно з базовим HSS, але це не змінює саму сталь, покриття стирається з часом.
Для нержавіючої сталі краще одразу брати кобальтові свердла — звичайне HSS там просто перегрівається, тупиться і застряє в отворі буквально за кілька дірок.
Важливий нюанс: свердлити метал треба на низьких обертах з охолодженням (мастило, олива, навіть звичайна вода для сталі). Висока швидкість без охолодження — головна причина, чому свердла по металу “горять” — кінчик синіє, втрачає твердість і далі вже нічого не бере.
Для тонкого листового металу іноді використовують ступінчасті свердла (конусні, “цибулинки”) — одним свердлом можна отримати кілька діаметрів отворів без заміни інструменту. Зручно для електриків та тих, хто працює з розподільчими щитками.
Свердла по дереву: від звичайної спіралі до пера
З деревом ситуація найрізноманітніша, бо тип свердла сильно залежить від задачі.
Спіральні свердла по дереву з центрувальним вістрям і підрізними шпорами по краях — стандарт для акуратних отворів невеликого діаметра (до 10-12 мм). Шпори підрізають волокна деревини по колу, тому край отвору виходить чистий, без задирок.
Пір’яні свердла (плоскі, “лопатки”) — виглядають як плоска лопатка з вістрям. Швидкі, дешеві, але отвір виходить менш чистий, з обколами на виході. Добре підходять для чорнових робіт — під проводку, під трубу, де естетика отвору не критична. Діаметри зазвичай від 10 до 40 мм.
Свердла Форстнера — дають ідеально рівний отвір з плоским дном, використовуються для меблевого виробництва, під петлі, під заглушки. Вимагають дриля з хорошою стабільністю обертів, бажано на стійці чи в свердлильному верстаті — руками рівний отвір Форстнером зробити складно.
Корончасті свердла (біметалеві) — для отворів великого діаметра, наприклад під замки в дверях чи під трубу вентиляції. Ріжуть тільки по контуру, серцевину не видаляють повністю, тому швидші за суцільне свердло того ж діаметра.
Для дерева з сучками чи твердих порід (дуб, ясен) варто брати свердла з більш агресивною заточкою шпор — звичайне м’яке свердло там просто ковзає й не заглиблюється рівномірно.
Як не помилитись з діаметром
Здається, тут все очевидно — подивився на розмір дюбеля чи гвинта і взяв відповідне свердло. Але нюанс є.
Для дюбелів у бетоні діаметр свердла має точно відповідати діаметру дюбеля, а не гвинта, який в нього вкручується. Дюбель 6х30 мм — свердло 6 мм, а не 4 чи 8. Якщо взяти на розмір менше — дюбель просто не влізе, більше — не буде тримати.
Для металу під нарізання різьби діаметр свердла має бути трохи менший за номінальний діаметр різьби — таблиці для цього є в кожному довіднику метизів, орієнтовно на М6 беруть свердло 5 мм, на М8 — 6.8 мм.
Для дерева під шурупи — тут можна свердлити трохи менше номінального діаметра шурупа, дерево саме “проковтне” різьбу, особливо якщо порода м’яка (сосна, ялина).
Хвостовики: шестигранник, циліндр, SDS
Ще один момент, який часто плутають — тип хвостовика під конкретний патрон.
Шестигранний хвостовик (1/4 дюйма) — стандарт для акумуляторних шуруповертів і дрилів з швидкозатискним патроном під біти. Такі свердла зручно швидко міняти без ключа.
Циліндричний хвостовик — класика для звичайних патронів, найпоширеніший варіант.
SDS-plus, як вже казали — тільки для перфораторів. Плутанина виникає часто саме тут: людина купує “хороше” свердло по бетону, а воно виявляється несумісним з її інструментом за формою хвостовика, хоча по діаметру все підходить.
Кілька практичних порад наостанок
Не варто купувати найдешевший набір свердел “на все” з ринку — зазвичай там сталь м’яка, заточка груба, і після кількох отворів у бетоні чи металі свердло просто тупиться і починає “ковзати” замість того, щоб різати.
Для домашнього використання цілком достатньо середнього цінового сегмента від відомих виробників — Bosch, Makita, DeWalt мають лінійки для побутового рівня, які тримають ресурс значно довше базових аналогів.
Якщо плануєте свердлити багато й регулярно — має сенс тримати окремі набори під кожен матеріал, а не намагатись одним універсальним свердлом брати і бетон, і метал, і дерево. Універсальність тут завжди означає компроміс у якості отвору і ресурсі самого свердла.
І останнє — заточка. Свердла по металу можна підточити на верстаті чи спеціальною насадкою, це реально продовжує їм життя. Побідитові свердла по бетону підточити складніше, там потрібен алмазний круг, тому частіше їх просто міняють, коли пластина стирається чи сколюється.
Правильний вибір свердла — це поєднання трьох речей: матеріал, який свердлите, тип вашого інструменту (дриль, перфоратор, шуруповерт) і потрібний діаметр отвору. Якщо все три параметри враховані — робота йде швидко і без сюрпризів у вигляді зламаного свердла посеред стіни.